РЕФЛЕКСИВНЕ МИСЛЕННЯ

 

         «Якщо щось і розвивається, то це перш за все , мислення»

Й.Г.Фіхте

 

Мислення — це процес опосередкованого й узагальненого відображення у мозку людини предметів об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відношеннях, в результаті якого формується інтелект особистості. [1]

Рефлексивне мислення розглядають як: 1) рефлексивний аналіз свідомості, який веде до роз’яснення значення об’єктів, і їх конструювання; 2) як розуміння змісту міжособистісного спілкування. У зв’язку з цим виділяють наступні рефлексивні процеси: саморозуміння і розуміння іншого, самооцінка і оцінка іншого, самоінтерпретація і інтерпретація іншого. Рефлексія – це не просто знання чи розуміння суб’єктом самого себе, але й з’ясування того, як інші знають і розуміють «рефлексуючого», його особистісні здібності, емоційні реакції та когнітивні уявлення. Рефлексія передбачає вміння виявляти проблемні ситуації у своїй діяльності, аналізувати їх причини та знаходити варіанти їх розв’язування.[2]

Тобто рефлексивне мислення передбачає уміння цілісно сприймати предмет думки та водночас поділяти його на певні складові; уміння зіставляти ознаки двох чи більше сприйманих об’єктів; уміння знаходити підстави порівняння схожих та несхожих предметів і явищ; уміння переносити знання з однієї сфери в іншу; а також уміння комбінувати ознаки різних об’єктів мислиннєвої діяльності, утворюючи тим самим нове знання.

У педагогічній діяльності під рефлексією розуміють процес і результат фіксування його учасником стану свого розвитку, саморозвитку та їх причин. Її елементом у навчальному процесі є рефлексія учнями своєї діяльності, свого розвитку.

Що стосується математичної культури, то рефлективність проявляється в тому, що учень знає закони міркувань і вміє ними користуватися, може контролювати їх використання в своїх діях і діях інших.

Розвиток рефлексивного мислення на уроках математики допомагає розвивати особистість учня, здатну до адаптації в сучасному суспільстві, яка вміє робити вибір, критично оцінювати свої можливості і здібності, та спрямовує свою діяльність на досягнення поставленої мети.

         Досить вагомий ефект у розвиток рефлексивного мислення може бути досягнутий  при застосування різних форм роботи над задачею:

1. Робота над розв’язаною задачею. Багато учнів тільки після повторного аналізу усвідомлюють план розв’язку задачі. Це шлях до вироблення твердих знань по математиці. Звичайно, повторення аналізу вимагає часу, але воно себе виправдовує.

2. Розв’язання задач різними способами. Мало приділяється уваги розв’язанню задач різними способами в основному через нестачу часу. Але ж це уміння свідчить про досить високий математичний розвиток. Крім того, звичка знаходження іншого способу рішення зіграє велику роль у майбутньому.

3. Уявлення ситуації, описаної в задачі (намалювати "картинку"). Викладач звертає увагу на деталі, які потрібно обов'язково уявити, а які можна опустити. Обов’язковими є уявна участь у цій ситуації, розбивка тексту задачі на логічні частини, моделювання ситуації за допомогою креслення, малюнка.

4. Самостійне складання задач. Скласти задачу:

1) використовуючи слова: більше в, менше в, на стільки більше, на стільки менше;

2) розв'язувану в 1, 2, 3 дії;

3) по даному плану розв’язку, діям і відповіді;

4) по виразу тощо.

5. Розв’язання задач з відсутніми чи зайвими даними.

6. Зміна питання задачі.

7. Складання різних виразів за даними задачі та пояснення, що позначає той чи інший вираз. Вибрати ті вирази, що є відповіддю на питання задачі.

8. Пояснення готового розв’язку задачі.

9. Використання прийому порівняння задач та їх розв’язків.

10. Запис двох розв’язків на дошці – вірного та невірного.

11. Зміна умови задачі так, щоб задача зважувалася іншою дією.

12. Завершити розв’язання задачі.

13. Яке питання і яка дія зайві в розв’язанні задачі (чи, навпаки, відновити пропущене питання та дію в задачі).

14. Складання аналогічної задачі зі зміненими даними.

15. Розв’язання обернених задач. [3]

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Мислення. [Електорнний ресурс]

2. Е.В. Пискунова. Профессиональная педагогическая рефлексия в деятельности и подготовке педагога. Вестник ТГПУ. Выпуск 1 (45). Серия: ПСИХОЛОГИЯ. С.62-66

3. Данилко О.Г. Логичность и научный стиль мышления в процессе формирования математической культуры будущих учителей математики.