Критичне мислення (поняття, історія зародження, склад, властивості та функції). Методи навчання математики в структурі уроків критичного мислення.
Ю.Ю. Матвійчук
Актуальність теми і доцільність її дослідження. На сьогоднішній день наука та техніка знаходиться на найвищому ступені свого розвитку. Сучасний світ переповнений великою кількістю інформації, яку можна використати як на благо так і на лихо для людини, тож невміння правильно обробляти інформацію, її аналізувати, зіставляти факти, формулювати висновки, відсутність здібностей до ймовірнісної оцінки та ухвалення рішень, висунення гіпотез можливих наслідків ситуації може бути фатальним для людини, оскільки вона з легкістю стане здобиччю для шахраїв. Тож необхідно ще зі школи розвивати в людині ці навички, тобто необхідно розвивати навички критичного мислення, саме залучення принципів, стратегії та процедури критичного мислення допоможуть у розв’язанні нестандартних практичних завдань, коли виникають реальні проблеми, які неможливо вирішити за допомогою знань та умінь, які були набуті. Ідея розвитку критичного мислення бере свій початок у США у праці відомих американських психологів ХХ ст. У. Джемса та Дж. Д’юї. Також було засновано «Інститут Критичного мислення» Метью Ліпманом, який означував критичне мислення «як кваліфіковане, відповідальне мислення, що виносить правильні судження, виправляє себе (самовдосконалюється) та враховує контекст ситуації». Критичне мислення на психологічному рівні засноване на прагненні до творчого пошуку, прагненні до знань. Теорію розвитку критичного мислення у процесі навчання було розроблено
С. О. Терно.
Метою статі є розгляд поняття «критичне мислення», його властивостей, складу та функцій.
Результати дослідження. Критичне мислення — (з давньогрецького — це «мистецтво аналізувати, судження») — це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення.
Критичне мислення — це мислення, що характеризується самовдосконаленням: такий тип мислення є науковим за своєю суттю. Саме наукове мислення, яке постійно самовдосконалюється, забезпечує науково-технічний та суспільний прогрес [1].
Структура мислення:
1.загальне мислення;
2.предметне мислення (історичне, математичне тощо);
3.критичне мислення.
рис 1. Структура мислення [1].
Кожний наступний рівень містить попередній: 1) загальне мислення — це процес обробки інформації на загальному рівні; 2) предметне мислення — це процес обробки інформації з деякого предмета за допомогою методів наукового дослідження, включає в себе предметні та методологічні знання; 3) критичне мислення – це мислення вищого порядку, процес контролю за функціонуванням загального та предметного мислення, їх вдосконалення.
Властивості критичного мислення:
1. Усвідомленість. Основою критичного мислення виступає усвідомленість, завдяки якій простежуються підстави, зв’язки знань та шляхи їх отримання.
2. Самостійність. Вміння людини без сторонньої допомоги ставити перед собою нові завдання та їх розв’язувати. Проявляється в умінні здобувати нові знання, оволодівати новими методами пізнавальної та практичної діяльності, а також використовувати їх для розв’язування будь-яких життєвих проблем.
3. Рефлексивність. Рефлексія (від лат. reflexio — звернення назад) — це форма теоретичної діяльності людини, спрямована на осмислення власних дій та їх законів.
4. Цілеспрямованість. Цілеспрямованість взаємопов’язана з оцінкою, яка в свою чергу є ключовим моментом критичності мислення, адже завжди передбачає співвіднесення реальності з деяким стандартом.
5. Обґрунтованість. Розглядає форми мислення, його підстави, виявляє межі достовірності та застосування шляхом критичного аналізу знання та методів пізнання.
6. Контрольованість. Приділяється увага до процесу розмірковування та зіставлення його із цілями, цінностями та нормами.
Операційний блок критичного мислення включає наступні процедури:
1) усвідомлення проблеми та діалектичний зв’язок між суперечностями;
2) довід — підбирання безперечних аргументів та доказів;
3) вміння оперувати контраргументами;
4) виділяти факти, які не відповідають власній думці;
5) обґрунтовування;
6) оцінка;
7) спростовування (фальсифікація);
8) узагальнення;
9) побудова гіпотез;
10) висновок.
Методи навчання математики в структурі уроків критичного мислення
Технологія формування та розвитку критичного мислення — це система діяльності, що базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації відносно особистих потреб і цілей [2].
Урок критичного мислення включає п’ять основних етапів та має наступну структуру:
1. Основна функція розминки полягає в створенні теплого позитивного психологічного клімату на уроці, який сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, підвищенню авторитету вчителя, психологічному розвантаженню учнів.
2. Обґрунтування навчання. Навчальний матеріал сприймається та засвоюється на більш високому рівні, якщо забезпечити учням розуміння конкретної практичної значущості матеріалу та чіткості вимог на уроці. Відповідно до цього ставиться конкретна мета уроку, розвивається внутрішня мотивація учня до вивчення конкретної теми та предмета в цілому.
3. Актуалізація. Створення умови для самостійного здобування знань учнями, адже знання, які безпосередньо пов’язані з досвідом учня, запам’ятовуються краще та швидше.
4. Усвідомлення змісту. Передбачення розвитку в учнів умінь працювати з інформацією, самостійно виділяти головне, суттєве, формування компетентності учнів з предмета, при цьому вчитель має найменший вплив на учня, адже на цьому етапі ознайомлення з новою інформацією, її аналіз відбувається в свідомості самого учня.
5. Рефлексія передбачає усвідомлення того, що було зроблено на уроці, учень оволодів новою інформацією, знаннями, має можливість їх використовувати та обмінюватись знаннями з іншими, дає оцінку та самооцінку власній діяльності та діяльності однокласників.
Висновки. Формування та розвиток критичного мислення відбувається в ході опрацювання даних, під час розв’язування задач та вирішенні проблем, оцінці ситуації, формулюванні висновків, ймовірнісної оцінки та ухвалення рішень, вибору найефективніших способів діяльності. Характерною особливістю цього типу мислення полягає у відсутні готового взірця розв’язку те, тобто процес міркування нестандартний та нешаблонний. Тож на уроках математики з легкістю можна забезпечити створення оптимальних умов для формування та розвитку критичного мислення. Найважливішою умовою для розвитку критичного мислення є створення проблемних ситуацій під час навчання, які є поштовхом до критичного розмірковування.
Література:
- Критичне мислення [Електронний ресурс]: https://uk.wikipedia.org/wiki/Критичне_мислення
- Розвиток критичного мислення учнів на уроках математики як важливого елементу продуктивної технології навчання [Електронний ресурс]: http://5fan.ru/wievjob.php?id=52751
Допоміжна література. Першоджерела.
- Бевз Г.А. Методи навчання математики. - X.: Вид. група «Основа», 2003. Бібліотека журналу «Математика в школах України»; Вип. 4.
- Дьюи Дж. Психология и педагогика мышления. / Дьюи Дж. ; [пер. с англ. Н. М. Никольской]— М.: Совершенство, 1997.— 208 с.
- Єрмаков І.Г., Пузаков Д.О. Проектне бачення компетентнісно спрямованої 12-річної середньої школи. - Запоріжжя, 2005.-112с.
- Клустер Д. Что такое критическое мышление / Д. Клустер // М. : Русский язык. — 2002. — № 29. — С. 3.
- Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. Директор школи. - 2000. - № 39-40.
- Липман М.Рефлексивная модель практики образования// Lipman M. Thinking in Education. — Cambridge, 1991.—7—25.
- Максименко С. Д. Мислення // Загальна психологія: [підручник для студентів вищ. навч. закладів]/ С. Д. Максименко, В. О. Зайчук, В. В. Клименко, В. О. Соловієнко; за загальною ред. акад. С. Д. Максименка. — К. : Форум, 2000. — С. 202–217
- Маркова І.С. Інтерактивні технології на уроках математики - X.: Вид група «Основа», 2007.-128 с.
- Маркова І.С., Біловол Г.О. Урок математики в сучасних технологіях: теорія І практика. Розвиток критичного мислення. — X.: Вид. група «Основа», 2007.
- Петунин О. В. Проблема познавательной самостоятельности школьников в отечественной педагогике / Петунин О. В. // Инновации в образовании. — 2004. — № 6. — С. 62-77.
- Пєхота О.М., Кіктенко А.З. Освітні технології. - К.: А.С.К., 2004.
- Поль Р. У.Критическое мышление: Что необходимо каждому для выживания в быстро меняющемся мире R. Paul — [edited by A. J. F. Binker]. — Center for Critical Thinking and Moral Critique Sonoma State University, 1990. — 575 p.
- Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2005.
- Родигіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. - X.: Вид. група «Основа», 2005. Бібліотека журналу «Управління школою»; Вип.
- Савчин, М. В. Загальна психологія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл./ М. В. Савчин.- К.: Академвидав, 2011.- 464 с.
- Сиротинко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. - X.: Вид. група «Основа», 2003. Бібліотека журналу «Управління школою»; Вип.. 3.
- Тягло А. В. Критическое мышление на основе элементарной логики: [учеб. пособие] / Тягло А. В. — Х. : Центр усовершенствования социологического образования, 2001. — 210 с.
- Тягло А. В. Критическое мышление: проблема мирового образования XXI века / Тягло А. В., Воропай Т. С. // Постметодика. — 2001. — № 3 (35). — С. 19-26.
- Тягло А. В. Критическое мышление: Проблема мирового образования ХХІ века / Тягло А. В., Воропай Т. С. — Х. : Изд-во Ун-та внутренних дел, 1999. — 284 с.
- Тягло А. В. Логика критического мышления (в конспективном изложении) / Тягло А. В. — Х. : Харьковский ин т управления, 1996. — 72 с.
- Тягло О. В. Критичне мислення: [навч. посібник] / Тягло О. В. — Х. : Основа, 2008. — 187 с.